#провина

Все не так, як хтілось. Зла на себе, що вкотре виявилася такою слабачкою.

Мова йтиме про боротьбу відчуття провини в дієті.

Начебто все йшло за планом до певного моменту. А потім все як в тумані й довкола одні фантіки від шоколадок. Зірвалась, з’їла те, що заборонене, забагато дозволеного…й результати не такі. Тут приходить воно…безжальне відчуття провини. Що з ним робити, щоб не зірватися повністю.

Звідки воно береться!?
Та ти й сама це знаєш. Все гарно собі розпланувала, поставила ціль 100%го його виконання, а результатів все нема, твій вигляд не такий, та й тягне час від часу «на ліво»

А зрештою, байдуже, що пробудило його, важливим є твоє теперішнє відчуття. Воно паскудне. Ти жирна, страшна, безнадійна…. Все, що робила до тепер уже не має ніякого значення, сенсу та змісту, бо ти й так груба, без сили волі. Ну а раз так, то впринципі, ця упаковка печива, тістечко й морозиво, на які зараз дивишся, уже також не мають ніякого значення…

І тут тебе понесло… А якщо ти ще й бездоганно володієш вмінням викликати блювотний рефлекс, так взагалі повний піпєц

Тепер УВАГА!!! Байдуже, що уже сталося, важливим є, що відбуватиметься далі.

Відчуття провини виникає не під впливом того, що зробилось, а через твої думки про зроблене.

Чому це важливо розуміти? Бо ти не в змозі змінити вчиненого, а от думки,- ТАК!

Помилки будуть траплятися завжди. Це нормально. Це називається життя, емоції, бажання, потреби, похмура погода, критичні дні, відсутня в гардеробі новенька улюблена сукня.

Як змінити думки?!

Уяви, що ти дегустатор на кондитерському ярмарку і в перервах між тебе пригощають смачними коктейлями.

Твоя логіка:
я уже й так порушила дієту, можу випити багато коктейлів, а після – до неможу наїстися кондитерських виробів.

Правильна логіка:
Після коктейлю потрібно просто менше з’їсти солодощів.

В чому відмінність:
у несказаному «та пішло воно усе!»

Що робити, аби до цього не дійшло?

Навчитись себе вибачати – це раз.
Два – знайти призначення вжитим калоріям.
Три – перед блювотою значна частка вуглеводів уже встигла засвоїтись.

Щоб навчитись вибачати себе, пропоную провести експеримент:

Згадай свою останню погрішність і:
1. Що відчуваєш, коли думаєш про нього? Особливо зверни увагу на моменти самокритики.
2. Вголос промов: Це ж тілька їжа, яка перетворюється в енергію та живить мене, а не керує мною.
3. Що б ти відповіла своїй подрузі, котра б переживала схоже?

Запиши думки й перечитай вголос.

Цінуй свободу, згадай ту маленьку принцесу, котра жила в тобі до знайомства з тим дорослим життям, повним заборон, правил, норм, критеріїв, стандартів й іншого занудства. Ти задоволена їла ту вкусняшку й приносила неймовіру радість усім довкола. Тобі ніц не заважає продовжувати в тому ж дусі)